Цей потрійний вплив – дисперсія, ніша та біотика – формування розподілу видів та їх взаємодію можна розглядати схематично як окремі ансамблі, визначені конкретними граничними умовами (Soberón, 2007).
Біотичні фактори, такі як хижацтво, хвороби та між- та внутрішньовидова конкуренція за такі ресурси, як їжа, вода та партнери також може впливати на поширення виду.
Моделі дисперсії або розподілу показують просторове співвідношення між членами популяції в межах середовища існування. Особи популяції можна розподілити за однією з трьох основних моделей: рівномірний, випадковий або згрупований.
Поширення видів залежить від взаємодії з абіотичними та біотичними факторами середовища. Такі абіотичні фактори, як температура, вологість і поживність ґрунту, разом із біотичними взаємодіями всередині та між видами, можуть мати сильний вплив на просторовий розподіл рослин і тварин.
Різноманітності видів сприяють кілька факторів, в т.ч різноманітність середовищ існування, конкуренція між видами та генетичне різноманіття. Генетичне різноманіття всередині виду необхідне не тільки для підтримки різноманітності між видами,6 але також сприяє різноманітності їжі, клітковини та ліків, доступних у природі.
Основними чинниками поширення флори і фауни є – fсприятливий рельєф, наявність корисних копалин, ресурси прісної води, відповідні кліматичні умови та родючість ґрунту.